Вадим Велков: «В мене стало більше впевненості»
Днями Вадим Велков здобув свою першу нагороду європейського рівня серед дзюдоїстів юніорського віку, ставши бронзовим призером етапу Кубку Європи у румунському місті Клуж-Напока.
Про подробиці свого виступу вн розповів «Дзюдо-Центру».
- Як тренувався, готувався, щоб досягнути такого результату?
- Перед цим Кубком Європи я взяв участь у навчально-тренувальному зборів в Конча-Заспі де провів тиждень. Одразу звідти ми виїхали на ці змагання до Румунії, там ще потренувалися. Першим моїм суперником був спортсмен із Фінляндії. Його я переміг за трьома шидо. Потім в другій зустрічі мені протистояв мій друг, киянин Олексій Бабенко. Йому я програв за трьома шидо. В третьому поєдинку я здолав румуна, а в наступному виході на татамі була важка сутичка з болгарином. З ним я боровся майже 12-ть хвилин. Він міцний, в нас і боротьба схожа. Важко було, однак я його переміг. В зустрічі за «бронзу» моїм суперником був спортсмен із Чорногорії. На цьому кубку він жеребкувався під першим номером, тобто був лідером нашої вагової категорії. Ми з ним боролися чотири хвилини, а все вирішилося в голден-скорі на 40-й секунді. Він робив мені упор, а я в цей момент сів на больовий і перейшов на утримання: зробив осаі-комі. Це принесло мені перемогу в поєдинку і бронзову нагороду.
- Зі своїм другом киянином, якому ти поступився, ти зустрічався цьогоріч на чемпіонаті України, коли завоював «золоту» медаль?
- Ні, він виступав в іншій вазі – до 81 кг, я ж у своїй до 90 кг. То не його вагова категорія, він багато займався згонкою ваги і там в нього боротьба не пішла, тому він повернувся у свою…
- До нагороди в Румунії ти брав участь у двох етапах Кубку Європи. Там до числа призерів ти не потрапляв, чому?
- Перший Кубок Європи з серед юніорів в якому цьогоріч виступала збірна України і я в її складі, проходив у Австрії. Він був чимось наближений до чемпіонату світу з високим рівнем конкуренції. Я тоді дві зустрічі виграв, а в третій відчув проблеми у спині - «вилетіли» диски. Боровся на рівних, лише через проблеми зі спиною у голден-скорі впав на ваза-арі і не вийшов до півфіналу.
- Встиг відновитися до наступного етапу?
- Після Австрії змагався на етапі Кубку Європи в Пакші (Угорщина). Вийшов на хорошого суперника з Боснії і Герцеговини. Програв через власну помилку – зайшов йому на стегно, а він провів успішну контратаку. Спина не турбувала.
- Ця медаль додала тобі впевненості на подальшу успішну боротьбу на європейському рівні?
- Відчув як воно, що… Більше впевненості стало.
- Минулого року коли ти вперше почав виїжджати на європейські змагання, в тебе був передстартовий мандраж. Зараз ти вже маєш досвід виступів за кордоном, вже немає того хвилювання?
- Він є постійно. Все залежить від того, як ти його використовуєш. Він може і на руку зіграти: або страх, який сковує тебе, не дає проявити себе, а може навпаки додати спортивної злості, агресії, налаштувати по бойовому на серйозну боротьбу…
- Які найближчі плани?
- Готуватися до Чемпіонату Європи серед юніорів. Мені повідомили, що я пройшов відбір і готуватимуся у складі збірної України до участі в європейській першості. Вона пройде 13-17 вересня у Софії (Болгарія).
- Спина не турбує?
- Деякі болі є, але не такі як раніше. Часу до чемпіонату Європи лишилося мало. Зараз тренуюся вдома у Кропивницькому двічі на день. Нажаль удома основна проблема – відсутність спаринг-партнерів. Мені треба наборюватися, тому допомагає мій рідний брат Владислав, інші хлопці-дзюдоїсти, які більш-менш підходять по вазі.
- Успіхів, нових перемог!
- Дякую!