Режими харчування та тренувань у різних видах спорту
Харчовий раціон спортсмена повинен складатися з урахуванням загальних гігієнічних положень, а також особливостей виду спорту, статі, віку спортсмена, маси його тіла, етапів підготовки, клімато-географічних умов тощо. При складанні харчових раціонів необхідно перш за все враховувати характер і об'єм тренувальних і змагань навантажень. Це викликано тим, що потреба організму спортсмена в харчових речовинах і енергії в різні періоди тренувального процесу визначається структурою та змістом тренувальної роботи в кожному окремому мікроциклі та особливостями метаболічних зрушень, обумовленими фізичними і нервово-емоційними навантаженнями.
При роботі в глибокому анаеробному (без участі дихання) режимі максимальної і субмаксимальної потужності енергозабезпечення м'язової діяльності здійснюється за рахунок креатинкіназного та гліколітичного доріг синтезу АТФ, причому, при короткочасних навантаженнях, наприклад використовуючи тренажери, анаеробний розпад глікогену з утвоерням лактату та сечовини в крові, некомпенсованим ацидозом. При тренувальних режимах, що характеризуються тривалими фізичними зусиллями, але порівняно невеликою потужністю, переважають аеробні процеси та спостерігається майже повне покриття кисневого дефіциту за відсутності ацидотичних зрушень. Як енергетичний резерв при тривалих фізичних навантаженнях, пов'язаних з тренуванням витривалості, служать вуглеводи (глікоген м'язів), вільні жирні кислоти і кетонові тіла. Із збільшенням
тривалості навантаження мобілізація жирних кислот зростає. Робота в змішаному анаеробно-аеробному режимі характеризується нижчим рівнем лактату в крові, чим при анаеробному режимі, і відносно некомпенсованим ацидозом. Відповідно до особливостей обмінних процесів при різних тренувальних режимах потрібна зміна кількісної та якісної характеристики живлення. Робота в анаеробному режимі вимагає збереження в раціоні оптимальної кількості білка, збільшення долі вуглеводів за рахунок зниження кількості жиру. Динамічні або статичні м'язові зусилля, направлені на збільшення м'язової маси і розвиток сили, вимагають підвищення вмісту в раціоні білка, вітамінів групи В, вітаміну PP.
При вдосконаленні витривалості, при роботі в аеробному режимі потрібно збільшити калорійність раціону, підвищити кількість вуглеводів, поліненасичених жирних кислот, ліпідів, вітамінів Е, А, В1, В2, В12, аскорбінової кислоти, біотину, фолієвой кислоти т ін. Характер живлення при роботі в змішаному анаеробно-аеробному режимі близький до формули збалансованого харчування здорової людини, при цьому співвідношення між білками, жирами, вуглеводами виглядає як 1 : 0,9 : 4.
Таким чином, в окремі періоди підготовки спортсменів залежно від конкретних педагогічних завдань і спрямованості тренувань раціони живлення повинні мати різну орієнтацію — білкову, вуглеводну, білково-вуглеводну і ін. Раціональне харчування забезпечується правильним розподілом їжі протягом дня. Добовий раціон має бути розподілений на декілька прийомів для кращого засвоєння харчових речовин, збереження відчуття ситості протягом дня та виключення надмірного наповнення китшково-шлункового тракту великою кількістю їжі. Нерегулярне живлення погіршує травлення і сприяє розвитку шлунково-кишкових захворювань.
Важливо дотримуватися певних інтервалів між їжею та тренуваннями. Не можна приступати до тренувань незабаром після їжі, оскільки наповнений шлунок обмежує рухи діафрагми, що ускладнює роботу серця та легенів, знижуючи тим самим діяльність спортсмена. З іншого боку, м'язова діяльність перешкоджає травленню, оскільки зменшується секреція великою кількістю їжі. Нерегулярне живлення погіршує травлення і сприяє розвитку шлунково-кишкових захворювань. Поважно дотримувати певні інтервали між їдою і тренуваннями.
Не можна приступати до тренувань незабаром після їжі, оскільки наповнений шлунок обмежує рухи діафрагми, що ускладнює роботу серця і легенів, знижуючи тим самим діяльність спортсмена.
З іншого боку, м'язова діяльність перешкоджає травленню, оскільки зменшується секреція травних залоз і відбувається відтік крові від внутрішніх органів до працюючих м'язів. Після фізичного навантаження основний прийом їжі має бути не раніше ніж за 40-60 хв. У зв'язку з великими фізичними навантаженнями, щоденними дво-триразовими тренувальними заняттями і великими енерговитратами, доцільне чотирьох-п'ятиразове харчування, що включає перший і другий сніданки, обід, полудень, вечерю. Можливі також додаткові прийоми харчових продуктів до, в час і після тренувань.
Тренуватися та брати участь у змаганнях натщесерце небажано, оскільки тривала робота в цих умовах призводить до виснаження вуглеводних запасів і зниження працездатності. При організації живлення під час тренувань і змагань рекомендується застосовувати принцип «відкритого столу». Проте при цьому спортсмени і тренери повинні добре знати правила складання добових раціонів і вміло вибирати страви, що рекомендувалися для даного виду спорту....
За матеріалами сайту «СпортСмак – спортивне харчування»